Як і в будь-якій іншій програмі наркореабілітації, індивідуальні результати можуть бути різними в різних людей.
|
|||
Що говорять випускники | Що говорять рідні випускників | Відеоролики |
Бабуся випускниці Нарконону
Сенді У.
Моя онука була безтурботною і веселою дитиною, такою живою і дуже популярною. Згодом ми стали помічати зміни в ній, вона виглядала постійно втомленою. Вона не дуже хотіла брати участь у тому, чим займалася сім’я, що досить звичайна справа для підлітків. Але втома – я просто не розуміла, і я навіть сказала про це її матері: «Чому вона постійно втомлена? Я набагато старша, і я не така втомлена». Я просто не могла цього зрозуміти.
Вона почала приймати героїн. І одного разу її мати про це дізналася. Вона відвела її до лікаря, і той прописав щось, щоб допомогти їй із цим впоратися, кинути героїн. І якось вранці, взагалі-то це було наступного ранку, вона вирішила, що препарат спрацює краще і швидше внутрішньовенно, а не орально, як було вказано в рецепті. І це її мало не вбило.
Я відразу приїхала. І ми провели весь день на телефоні і в комп’ютері, намагаючись знайти те, що їй допоможе. І одним з місць, куди ми подзвонили, був Нарконон.
І це стало початком такого успіху – ви собі не уявляєте.
Моя онука стала зовсім іншою, ніж була, коли приїхала в Нарконон. У неї з’явилося це відчуття, що вона хоче допомогти кожному. Ця програма стільки їй дала.
Це просто величезна радість. Інакше й не скажеш. Розумієте, ви любите своїх онуків, але коли вони проходять через щось таке, досягають самого дна, а потім їм вдається повернутися звідти. Вона чудова. Вона просто чудова.